Нещодавня п’ятниця, 04 жовтня 2024 року, стала особливим днем в житті ХКП «Електротранс», бо саме в цей день ми вшановували пам’ять Дмитра Львовича Бірюка – нашого колеги, Героя російсько-української війни, який віддав своє життя за Україну, за наше мирне майбутнє.
Пам’ятна дошка на честь Дмитра Бірюка, яка була відкрита 04 жовтня, є вже четвертою для нашого підприємства. Пам’ятаємо і шануємо й трьох інших наших працівників-Героїв – Володимира Величка, Сергія Остапчука, Віктора Пасєку.
Нашого колегу – Дмитра Бірюка, ми пам’ятаємо як фахового працівника і доброзичливу, розумну людину. Він вільно володів англійською мовою, вивчав фарсі (перську мову), історичну арабську мову, прагнув розвитку і самовдосконалення.
Дмитро навчався з першого по дев’ятий клас у школі №18. Загальну середню освіту здобув в обласному багатопрофільному ліцеї Хмельницької обласної ради у 1997 році. Під час навчання у школі та ліцеї багато разів був переможцем та призером олімпіад, конкурсів, організованих Малою академією наук України. Так у 1997 році став переможцем ІІІ (Всеукраїнського) етапу МАН у секції «Художня література».
Вищу освіту здобував у Київському міжнародному університеті, у 2006 році захистив кваліфікацію «бакалавр міжнародних відносин».
З початку повномасштабного вторгнення Дмитро Бірюк добровольцем став до лав ЗСУ на захист України, 17 серпня 2022 року прийняв присягу військовослужбовця. Вишкіл бійця аероштурмової бригади проходив у Великобританії. Солдат, служив навідником військової частини А2120 (81-ша окрема аеромобільна бригада).
Загинув 16 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання, під Бахмутом.
З нагоди урочистого відкриття пам’ятної дошки на честь Дмитра Бірюка відбулось зібрання трудового колективу ХКП «Електротранс», на яке були запрошені батьки Героя – пан Лев та пані Наталя.
З промовами до працівників підприємства звернулися батько Героя – Лев Васильович Бірюк, заступник Хмельницького міського голови Микола Ваврищук, директор ХКП «Електротранс» Сергій Бобух, заступниця директора підприємства Наталія Свистун, а також військовий капелан.
Окремо необхідно сказати про батьків Дмитра Бірюка – пана Лева та пані Наталю. Втрата сина не зламала їх, не зневірила в нашій Перемозі. Так, пан Лев і пані Наталя знаходять можливості і кошти для того, щоб надавати постійну допомогу нашим збройним формуванням, котрі захищають Україну. Батьки Дмитра Бірюка витрачають власні кошти на купівлю безпілотників, на придбання обладнання, амуніції, медикаментів – всього, що потрібне на фронті, щоб нищити запеклого ворога.
Вражають духовна сила, незламність, впевненість у Перемозі, що властиві батькам Дмитра Бірюка. Їх життєва позиція заслуговує на щиру повагу і має бути прикладом служіння Україні, надихати кожного з нас.
…Ми пам’ятаємо і шануємо всіх наших Захисників – і тих, чиє життя обірвалось в бою з загарбниками, і тих, котрі щодня, щогодини продовжують боронити Україну, увесь наш народ від принесених війною загроз.
Низький уклін і щира вдячність кожному нашому Захисникові!
Світла пам’ять Дмитрові Бірюку! Слава Героям!